КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ: ОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИХ ЗАСАД

Автор(и)

  • А. О. Левицький Національна поліція України
  • О. М. Москалюк Національна поліція України

DOI:

https://doi.org/10.37025/1992-4437/2024-42-2-76

Ключові слова:

судово-експертне забезпечення, криміналістична методика, розслідування, слідчі (розшукові) дії, міжнародне кримінальне право, міжнародне гуманітарне право, Римський статут

Анотація

У статті, ґрунтуючись на результатах опрацювання новітніх наукових
праць із криміналістики, кримінального права, кримінального процесу,
заналізовано стан і визначено основні проблеми формування науково-
теоретичних засад криміналістичного забезпечення розслідування
воєнних злочинів, окреслено напрями їх удосконалення. Методологію
дослідження становлять загальнонаукові (аналіз, синтез, формально-
логічний, прогнозування) і спеціальні (аксіологічний, логіко-
семантичний, порівняльно-правовий, герменевтики) методи. Як наукова
новизна надано визначення поняття воєнних злочинів, під якими
запропоновано розуміти суспільно небезпечні, винні діяння, вчинені під
час збройних конфліктів (міжнародного або неміжнародного характеру),
які посягають на встановлений міжнародним гуманітарним правом
порядок ведення бойових дій, інтереси і безпеку осіб, що перебувають
під його захистом, і які тягнуть за собою індивідуальну кримінальну
відповідальність згідно з нормами міжнародного кримінального права.
До того ж висловлено розуміння криміналістичного забезпечення
розслідування воєнних злочинів як цілісної системи методів, засобів,
прийомів із різних напрямів криміналістики (техніки, тактики та
методики), що мають діяльнісний, нормативний і організаційний
аспекти вираження, базуються на загальнотеоретичних засадах
криміналістики та спрямовані на виконання завдань розслідування
та запобігання воєнним злочинам. Крім того, аргументовано,
що наявні теоретичні проблеми вивчення та практичної реалізації
криміналістичного забезпечення розслідування воєнних злочинів
полягають у необхідності активізації комплексних розроблень
зазначеної проблематики, зважаючи, зокрема, на деякі чинники,
серед яких плюралізм підходів до понять криміналістичного
забезпечення, воєнних злочинів, криміналістичної методики;
невирішеність питань про поняття та складники криміналістичного
забезпечення розслідування воєнних злочинів; необхідність
у науково обґрунтованих, адекватних потребам сучасної слідчої
практики алгоритмів слідчих (розшукових) дій і криміналістичної
методики розслідування воєнних злочинів. Уточнено зміст
категоріально-понятійного апарату; визначено чинники кореляції
слідчих (розшукових) дій, що їх реалізують у процесі розслідування
воєнних злочинів; обґрунтовано пріоритетність впливу на процес
формування криміналістичної методики розслідування воєнних
злочинів об’єктивно існуючих умов і загроз воєнного стану та
воєнних дій в Україні. Доведено, що основним показником
ефективності криміналістичного забезпечення розслідування
воєнних злочинів є реалізація спроможності якнайкраще виконати
завдання слідства. Окреслено похідні показники. Констатовано,
що перспективними напрямами удосконалення науково-
теоретичних засад криміналістичного забезпечення розслідування
воєнних злочинів є розв’язання проблем, пов’язаних: зі змістом,
завданнями, функціями криміналістичного забезпечення
розслідування воєнних злочинів; формами та засобами його
реалізації; співвідношенням категорій криміналістичного і судово-
експертного забезпечення; вивченням зарубіжного досвіду
у відповідній сфері. Практична значущість полягає в можливості
використання результатів дослідження в процесі розроблення
науково-теоретичних, а також організаційно-реалізаційних
проблем криміналістичного забезпечення розслідування воєнних
злочинів, вчинюваних Російською Федерацією у війні проти
України. 

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Downloads

Опубліковано

2024-12-23

Як цитувати

Левицький, А. О., & Москалюк, О. М. (2024). КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ: ОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИХ ЗАСАД. Криміналістичний вісник, 42(2), 76–87. https://doi.org/10.37025/1992-4437/2024-42-2-76