ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ІЗ ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПІД ЧАС ЗБИРАННЯ, ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Анотація

Мета статті – сформулювати, застосовуючи комплексний підхід, процесуальні, організаційні й тактичні засади взаємодії органів досудового розслідування із засобами масової інформації під час збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні. Методологія. Методологічну основу пропонованого дослідження формують діалектичний підхід, низка загальнонаукових і комплекс власне юридичних
методів наукового пошуку: формально-юридичний, формально-логічний, системно-структурний, метод моделювання, діяльнісний та праксеологічний підходи, прийоми формальної логіки тощо. Наукова новизна. Уперше в Україні в результаті комплексного дослідження процесуальних, організаційних і тактичних засад узагальнено досвід взаємодії органів досудового розслідування зі ЗМІ в межах доказової діяльності в кримінальному провадженні. Висновки. Констатовано, що основними напрямами взаємодії органів досудового розслідування із засобами масової інформації під час збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні є отримання вихідної інформації про ознаки кримінального правопорушення з повідомлень чи публікацій засобів масової інформації, використання під час досудового розслідування матеріалів журналістських розслідувань, поширення інформації про розшукуваних осіб та розшукувані речі, розповсюдження запитів про пошук очевидців кримінально-релевантних подій та інших потенційних свідків, а також організація й проведення тактичних операцій із залученням засобів масової інформації. Засвідчено, що публікації та повідомлення засобів масової інформації можуть бути належними джерелами вихідної інформації про ознаки кримінального правопорушення та підставами до початку досудового розслідування. Уповноважені особи можуть отримати такі відомості під час ознайомлення з відповідними публікаціями (самостійне виявлення) чи внаслідок звернення журналістів. Для первинного закріплення цю вихідну інформацію вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після чого її перевіряють під час досудового розслідування. Доказове значення може бути надане відомостям, опублікованим ЗМІ за результатами журналістських розслідувань щодо кримінальних правопорушень. Для використання таких даних необхідно встановити контакт з авторами матеріалу, редакцією, учасниками й фігурантами розслідування (організаційна складова їх використання) та отримати, перевірити й легалізувати інформацію, зібрану журналістами
(процесуально-тактична складова). Наголошено, що ЗМІ є ефективним засобом поширення інформації про розшукуваних осіб та розшукувані речі, запитів про пошук очевидців кримінально-релевантних подій та інших потенційних свідків. За названого напряму взаємодії ЗМІ не виступають джерелом криміналістично значущої інформації, а є лише інструментом пошуку інших джерел цих відомостей. Рекомендовано організовувати таку взаємодію, встановлюючи постійні робочі контакти з журналістами. Представники ЗМІ можуть залучатися до організації та реалізації тактичних операцій із метою правомірного психологічного впливу на учасників кримінального провадження, трансформованого в тактичний прийом, документування проявів кримінально протиправної діяльності тощо. При цьому перспективним є розроблення практично орієнтованих рекомендацій для працівників правоохоронних органів і журналістів щодо ефективної взаємодії під час досудового розслідування кримінальних правопорушень.