СИСТЕМА КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ НАУКИ: ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ, СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЇЇ ЗМІНИ
DOI:
https://doi.org/10.37025/1992-4437/2025-44-2-74Ключові слова:
криміналістика, предмет, система, злочин, кримінальні правопорушення, Ганс ГроссАнотація
У науковій статті, ґрунтуючись на системному аналізі, відповідно до
поставленої мети розкрито етапи розвитку науки криміналістики,
розглянуто дискусійні питання щодо удосконалення системи
криміналістики, збільшення кількості розділів, конкретизації її системи,
взаємообумовленість предмета і системи; проаналізовано чинне
законодавство про кримінальну відповідальність та кримінальне
процесуальне законодавство і констатовано квазінаукові підходи
окремих криміналістів щодо зміни предмета та системи криміналістики.
Під час дослідження застосовано сукупність загальнонаукових (аналіз,
аналогія, порівняння, методи формальної логіки, моделювання)
і спеціальних методів (ретроспективного аналізу, порівняльно-
правовий, системно-структурний, діяльнісно перетворювальний)
наукового пізнання. Наукова новизна дослідження полягає
в доведенні безпідставності зміни дефініції «злочин» на ненаукову
конструкцію «кримінальне правопорушення», необґрунтованості
зміни предмета та системи криміналістики. Крім того, обґрунтовано
сучасне традиційне визначення криміналістики як науки про
закономірності механізму злочину, виникнення інформації про
злочин і його учасників, закономірності збирання, дослідження,
оцінювання, використання доказів та засновані на пізнанні цих
закономірностей спеціальні методи й засоби досудового
розслідування і судового розгляду та запобігання злочинам.
Констатовано, що система криміналістики як цілісне понятійне
утворення охоплює взаємопов’язані нерозривні поміж собою
елементи загальної теорії криміналістики, криміналістичної
техніки, криміналістичної тактики та методики розслідування
окремих видів злочинів. Така система узгоджується з принципом
системності, перевірена практикою й визнана більшістю
наукових криміналістичних шкіл. Практична значущість
дослідження полягає в доведенні доцільності застосування
наукового та правового терміна «злочин» у криміналістичній
науці та правозастосовній практиці.

