ІНСТИТУТ ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДІЯЛЬНОСТІ ПРЕДСТАВНИКА ПОТЕРПІЛОГО ВІД ДТП НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Анотація

Розроблення засад впливу представника потерпілого від дорожньо-
транспортної пригоди на використання спеціальних знань експертів
і спеціалістів у кримінальному провадженні, а також внесення
пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства в цій
частині становлять мету цього дослідження.
Для її досягнення поставлено такі завдання: визначити загальні
юридичні проблеми впливу представника потерпілого від
дорожньо-транспортної пригоди на використання спеціальних знань
у кримінальному провадженні та запропонувати напрями вирішення
цих проблем; окреслити коло завдань, які можуть бути вирішені
за допомогою конкретних експертиз представником потерпілого
від дорожньо-транспортної пригоди; визначити типові ситуації, в яких
представнику потерпілого від дорожньо-транспортної пригоди
потрібно проявляти активність у питаннях організації залучення
спеціалістів і призначення експертиз; запропонувати перелік
та послідовність можливих дій представника потерпілого
від дорожньо-транспортної пригоди узгаданих ситуаціях; розробити
основи тактики зазначених дій. Методологія. У процесі дослідження
застосовано системний аналіз норм чинного законодавства
та правових позицій Верховного Суду в сукупності з результатами
вивчення 200 кримінальних проваджень досліджуваної категорії,
опитування 200 слідчих і 200 адвокатів. Наукова новизна проведеного
дослідження полягає в тому, що автором сформульовано засади
діяльності представника потерпілого від дорожньо-транспортної
пригоди з впливу на організацію використання спеціальних знань
у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.
Установлено, що а стадії досудового розслідування представники
потерпілих від дорожньо-транспортної пригоди не мають змоги
належним чином вплинути на процес використання спеціальних
знань у кримінальному провадженні з метою виконання своїх завдань,
що зумовлено вадами кримінального процесуального закону.
Тому правове регулювання інституту використання спеціальних знань
у кримінальному провадженні підлягає вдосконаленню шляхом
внесення доповнень до чч. 2 та 3 ст. 71, ч. 1 ст. 242, ч. 1 ст. 243,
чч. 1 та 2 ст. 244 Кримінального процесуального кодексу України.
У цих нормах доцільно передбачити права потерпілого (рівні
за обсягом та змістом із правами сторони захисту) щодо залучення
спеціалістів і проведення експертиз. До запровадження таких змін
представнику потерпілого від дорожньо-транспортної пригоди
ватро спиратися на основи методики і тактики дій, запропоновані
в цій науковій статті.