ЗБИРАННЯ РЕЧОВИХ ДОКАЗІВ, ДОКУМЕНТІВ ТА ОДЕРЖАННЯ ЗРАЗКІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗ НА ПОЧАТКУ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ: ПРОЦЕСУАЛЬНІ АСПЕКТИ ТА ДІЇ ПРЕДСТАВНИКА ПОТЕРПІЛОГО

Анотація

Мета статті полягає у визначенні процесуальних особливостей
збирання речових доказів, документів та одержання зразків для
проведення експертиз на початку розслідування злочинів проти
безпеки дорожнього руху, а також у розробленні рекомендацій
щодо участі представника потерпілого в цій діяльності.
Методологія. Методологічний інструментарій, що обрано з огляду
на поставлену мету та специфіку дослідження, ґрунтується на
системному аналізі норм права, що регулюють питання початку
досудового розслідування, збирання та зберігання доказів,
призначення експертиз, одержання зразків для їх проведення,
проведення окремих слідчих дій, а також практики реалізації
цих норм. У процесі дослідження вивчалися матеріали 47
кримінальних проваджень, розпочатих за фактом вчинення
злочинів, передбачених ст. 286‒288 Кримінального кодексу України,
крім того, було проведено опитування слідчих, які спеціалізуються
на розслідуванні зазначених злочинів, їх процесуальних керівників,
а також адвокатів, які мають досвід представництва потерпілого
в таких провадженнях. Наукова новизна. Обґрунтовано необхідність
удосконалення кримінального процесуального законодавства
України та законодавства України про кримінальну відповідальність
у контексті порушеної проблематики, запропоновано окремі зміни
та доповнення до Кримінального процесуального кодексу України.
Висновки. Констатовано, що збирання речових доказів, документів
та одержання зразків для проведення експертиз на початку
розслідування злочинів проти безпеки дорожнього руху пов’язано
з низкою проблем процесуального і тактичного, об’єктивного
і суб’єктивного характеру. Для їх практичного вирішення
представник потерпілого має перебувати у конструктивній
взаємодії зі слідчим. При цьому робота адвоката-представника
має органічно доповнювати діяльність слідчого та не мати
ознак втручання в неї. Окремі з окреслених проблем можуть
бути вирішені внесенням змін та доповнень до законодавства.
Так, у ч. 7 ст. 237 Кримінального процесуального кодексу України,
серед іншого, потрібно передбачити право слідчого під час огляду
місця події відбирати зразки, необхідні для проведення експертиз.
Частину другу ст. 245 Кримінального процесуального кодексу
України варто доповнити нормою, яка дозволяє відібрання
зразків з речей під час огляду місця події, що проводиться
до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
згідно з положеннями ч. 3 ст. 214 Кримінального процесуального
кодексу України (без здійснення тимчасового доступу до речей).
Частину шосту ст. 100 Кримінального процесуального кодексу
України доцільно доповнити таким абзацом: «Належні потерпілому
механічні транспортні засоби, що є речовими доказами
у кримінальному провадженні, можуть бути передані
на відповідальне зберігання потерпілого за його мотивованим
клопотанням, якщо це можливо без шкоди для кримінального
провадження. У разі задоволення клопотання потерпілий
письмово попереджається про кримінальну відповідальність
за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого
ст. 388 Кримінального кодексу України».