НЕЗГОДА З ВИСНОВКОМ ЕКСПЕРТА ЯК РЕЗУЛЬТАТ ОЦІНКИ ДОКАЗІВ ЗА ВНУТРІШНІМ ПЕРЕКОНАННЯМ

Анотація

Висвітлено, ґрунтуючись на наукових джерелах
і правозастосовній практиці, окремі аспекти незгоди
з висновком експерта. Зокрема, заналізовано гарантії,
які надаються висновку експерта від зловживань з боку
суб’єктів оцінки доказів; допит експерта як один
зі способів з’ясування (уточнення, роз’яснення) змісту
висновку експерта; призначення додаткової або
повторної експертизи для оцінки висновків попередньої
судової експертизи; рецензії на висновки судових експертиз
у кримінальному провадженні; суб’єкта залучення судового
експерта для проведення судової експертизи; перевірку
висновку експерта як підґрунтя для формування
внутрішнього переконання у вигляді згоди або незгоди
з висновком експерта. Методологія. Застосовано
загальнонаукові (індукції, синтезу, системний метод),
а також спеціальні наукові методи (спеціально-юридичний
метод, порівняльно-правовий). Наукова новизна. Розкрито
незгоду з висновком експерта як результат оцінки доказів
за внутрішнім переконанням, визначено поняття.
Виокремлено процесуальні, а також інтелектуальні
властивості, які формують таку незгоду з висновком експерта.
Здобуті результати. Засвідчено, що незгода з висновком
експерта має як процесуальні, так і інтелектуальні властивості.
Процесуальні визначені Кримінальним процесуальним кодексом
України. Полягають вони в тому, що незгода з висновком
експерта становить результат оцінки доказів, які є в ньому
як елементу процесу доказування; незгода з висновком
експерта має бути мотивована; мотивація має бути складником
відповідної постанови, ухвали, вироку; відповідно, суб’єктом
такої оцінки є слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд
(особа або орган, що здійснює провадження). Інтелектуальні
властивості незгоди з висновком експерта є результатом
мисленнєвої діяльності з узагальнення доказів та їх зіставлення
з висновком експерта на основі синтезу та аналізу. Ґрунтуються
такі властивості на досвіді особи, яка здійснює оцінку доказів
у висновку експерта. Аргументовано, що процесуальні
й інтелектуальні властивості збігаються не завжди. Незгода
з висновком експерта як результат інтелектуальної діяльності
може бути здійснена стороною захисту (а також будь-ким,
хто ознайомився з висновком). Процесуальних механізмів
для такої незгоди не передбачено чинним законодавством.
Проте сторона захисту має право в разі незгоди з висновком
експерта заявити клопотання про визнання доказу(ів)
недопустимим(и), клопотати про проведення експертизи
(повторної, додаткової), самостійно залучити іншого експерта
на договірних умовах, клопотати про допит експерта слідчим
суддею (на досудовому розслідуванні), судом, висловлювати
свою незгоду у промові, репліках.