З ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ ДАКТИЛОСКОПІЇ: «СПРАВА ГРАФА РОНІКЕРА» (1910–1914)
DOI:
https://doi.org/10.37025/1992-4437/2022-38-2-115Ключові слова:
дактилоскопія, ідентифікація, відбитки пальців, папілярні лінії, дактилоскопічна експертиза, експерт-дактилоскоп М. О. Жабчинський, справа графа Ронікера, Варшавське сискне відділення, Варшавський окружний суд, історія криміналістикиАнотація
Мета статті полягає в науковому осмисленні історії становлення дактилоскопії як науки на початку
ХХ ст. крізь призму «Справи графа Ронікера» (1910–1914) (Варшава). Методологія. Методологічну основу
дослідження становить сучасна теорія наукового пізнання соціальних явищ, що охоплює комплекс філософських (діалектичний), загальнонаукових (історичний, історіографічний, функціональний, інституційний)
і спеціальних (історико-правовий, компаративний, біографічний) методів. Наукова новизна. На прикладі
«Справи графа Ронікера» (1910–1914) і експертного висновку одного з перших спеціалістів-дактилоскопів
Михайла Олександровича Жабчинського (1863 – після 1919) висвітлено історичні аспекти становлення дактилоскопії як науки на початку ХХ ст. Висновки. Ґрунтуючись на дорадянських періодичних виданнях, розглянуто маловідому сучасному читачу кримінальну справу польського аристократа, літератора графа Богдана
Ронікера (1910–1914), обвинуваченого в убивстві свого шурина 17-річного гімназиста Станіслава Хржановського з метою усунути юнака з кола спадкоємців сім’ї Хржановських у разі розподілу майна між дітьми та
збільшення частки, яку отримуватиме від цього дружина графа Ронікера. Серед головних підстав обвинувачувати графа Ронікера в скоєнні вбивства були результати дактилоскопічної експертизи, проведеної завідувачем реєстраційного бюро Варшавського сискного відділення Михайлом Олександровичем Жабчинським. Він
провів дослідження вилучених із місця події потожирових плям чоловічих рук, порівнюючи їх із відбитками
пальців графа Ронікера. При цьому експерт дійшов категоричного висновку, що «анализуемые четыре следа… безусловно принадлежат большим и указательным пальцам обоих рук графа Роникера». Варшавський
окружний суд 5 вересня 1911 р. ухвалив вирок, за яким граф Ронікер визнавався винним в умисному вбивстві
Станіслава Хржановського і засуджувався до 15 років каторжних робіт. У травні 1912 р. справу розглядала
Варшавська судова палата. Вироком наглядової інстанції від 29 грудня 1913 р. графа Ронікера засуджено до
11 років каторжних робіт. Крапку в цій справі 27 листопада 1914 р. поставив Урядовий сенат, погодившись із
вердиктом Варшавської судової палати.
Завантаження
