ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ У РОЗСЛІДУВАННІ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Анотація

Мета статті – розробити й науково обґрунтувати напрями підвищення ефективності використання спеціальних знань у розслідуванні кримінальних правопорушень, що лежать в організаційно-правовій площині, сформувати відповідні пропозиції. Методологія. Методологічну основу становлять положення теорії пізнання, що дали змогу дослідити сутність спеціальних знань, основні форми їх використання у кримінальному процесі, а також визначити суб’єктів їх використання. У процесі дослідження застосовувався комплекс загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання, зокрема: історичний, аналіз, синтез, порівняльно-правовий та системно-структурний. Наукова новизна. Окреслено та науково обґрунтовано напрями підвищення ефективності використання спеціальних знань у розслідуванні кримінальних правопорушень, що лежать в організаційно-правовій площині. Висновки. З’ясовано генезис змін у формах і методах використання спеціальних знань. Зосереджено увагу на реформуванні системи МВС України, в результаті чого до органів досудового розслідування увійшли сектори техніко-криміналістичного забезпечення слідчих (розшукових) дій, а Експертна служба МВС України стала структурно відокремленою установою, яка підпорядковується МВС України, а не органу досудового розслідування (поліції). Як наслідок, слідчі підрозділи Національної поліції та система державних спеціалізованих установ Експертної служби МВС втратили організаційний зв’язок. Засвідчено тенденцію до низької результативності використання спеціальних знань під час розкриття та розслідування кримінальних правопорушень. Окреслено чинники, що позначаються на результатах експертних досліджень, які полягають в організаційному розриві між секторами техніко-криміналістичного забезпечення слідчих підрозділів та Експертною службою МВС України, тісна співпраця яких була важливою ланкою в розкритті та розслідуванні злочинів, а також у значному омолоджуванні особового складу секторів техніко-криміналістичного забезпечення, слідчих, оперативних працівників, у зниженні загального рівня їх техніко-криміналістичної підготовки. Виокремлено чотири напрями підвищення ефективності використання спеціальних знань у розслідуванні кримінальних правопорушень, що лежать в організаційно-правовій площині. Сформовано пропозиції, спрямовані на більш ефективне використання спеціальних знань у забезпеченні розкриття та розслідування злочинів і поліпшення результатів роботи правоохоронних органів у
контексті вдосконалювання процесуальних (розширення прав спеціалістів), непроцесуальних (консультації обізнаних осіб) та організаційних (підбір і навчання інспекторів-криміналістів, взаємодія експертних і слідчих та оперативних підрозділів) форм застосування спеціальних знань