ОСОБЛИВОСТІ МЕХАНІЗМУ ВЧИНЕННЯ СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ТА ЙОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.37025/1992-4437/2023-39-1-39Ключові слова:
сексуальне насильство, кримінальне провадження, тимчасово окуповані території, початковий етап розслідування, слідчі ситуації, слідчі (розшукові) дії, експертизиАнотація
Мета статті – окреслити особливості криміналістичної
характеристики сексуального насильства, вчиненого
на тимчасово окупованих територіях, виокремити типові
слідчі ситуації, запропонувати певні рекомендації.
Методологія. Методологічну основу становлять загальнонаукові
та спеціальні методи наукового пізнання, за допомогою яких
досліджено норми вітчизняного законодавства щодо
кримінальних правопорушень проти статевої свободи
та статевої недоторканості особи, особливості їх
застосування в умовах воєнного стану, формування
криміналістичної характеристики таких кримінальних
правопорушень і положень щодо їх розслідування. Зокрема,
застосовувалися: аналіз, синтез, порівняльно-правовий,
історичний та системно-структурний методи. Наукова новизна.
Визначено особливості розслідування сексуального насильства,
вчиненого на тимчасово окупованих територіях, зумовлені,
з одного боку, механізмом скоєння зазначених злочинів,
а з другого, – значним проміжком часу до відкриття
кримінального провадження в умовах воєнного стану.
Висновки. Схарактеризовано механізм вчинення сексуального
насильства на тимчасово окупованих територіях, що містить:
особливості суб’єкта злочину, яким виступає військовий РФ і який
крім задоволення сексуальної потреби діє з метою приниження
українських жінок на окупованій території, на знак перемоги чи
як засіб зміни генофонду, а також як засіб терору, залякування,
руйнування почуття людської (національної) гідності; обстановку
вчинення сексуального насильства, яка характеризується
відсутністю правоохоронних органів України, у результаті чого
в соціальному середовищі формується атмосфера беззаконня
і безвиході, що породжує серед людей почуття страху і покори
перед озброєними окупантами-насильниками; потерпілих осіб,
якими є зазвичай жінки і неповнолітні дівчата, поведінка яких
зумовлюється страхом перед озброєними військовими
окупантами, які загрожують їхньому життю і здоров’ю; жорстокі
способи вчинення сексуального насильства та сліди – джерела
доказів, особливості яких зумовлені тривалістю часу вчинення
сексуального насильства, а також значним проміжком часу між
вчинення злочину і початком розслідування. Особливості
відкриття кримінального провадження за ознаками сексуального
насильства, вчиненого на тимчасово окупованих територіях,
і початкового етапу розслідування зумовлюються суб’єктивними
(заляканість потерпілих, їх зневіра та небажання розголосу)
й об’єктивними обставинами (переміщення населення
в умовах воєнного стану, значного проміжку часу до початку
досудового розслідування). Типові слідчі ситуації пов’язуються
з поданням заяви потерпілою особою чи виявленням трупа
жертви сексуального насильства. Наведені чинники визначають
особливості тактики проведення слідчих (розшукових) дій: огляду;
допиту потерпілої особи і свідків; проведення експертиз; розшуку
та ідентифікації підозрюваного. Їх завданням є отримання доказів
сексуального насильства, які б слугували підставою для
притягнення до кримінальної відповідальності незалежно від того,
хоч де б переховувалися воєнні злочинці.