ВИКОРИСТАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ WI-FI РОУТЕРІВ ПІД ЧАС ВИЯВЛЕННЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Анотація

Мета статті полягає у висвітленні теоретико-прикладних підходів до правового забезпечення дій працівників слідчих та оперативних підрозділів під час виявлення та розслідування кримінальних правопорушень зі встановлення особи, яка перебувала на місці події, за допомогою технічних можливостей WI-FI роутера. Методологія. З огляду на специфіку об’єкта та предмета дослідження обрано методологічний інструментарій. Методологічну основу становить діалектичний підхід до аналізу проблематики документування та фіксування на місці події доказів, зважаючи на можливості WI-FI роутера. Під час дослідження використано систему методів наукового пізнання: формальної логіки (абстрагування, логіки, індукції, дедукції, синтез) – для з’ясування змісту розглядуваних питань; теоретичний – у процесі дослідження наукової та навчально-методичної літератури; моделювання – для розроблення й упровадження у практику послідовності дій працівників слідчих та оперативних підрозділів під час виявлення та розслідування кримінальних правопорушень. Наукова новизна. Запропоновано послідовність дій слідчо-оперативної групи зі встановлення
особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, якщо на місці події виявлено WI-FI роутер (комп’ютерну техніку), та обґрунтовано типові процесуальні стадії їх виконання. Висновки. Розглянуто дії слідчо-оперативної групи зі встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, якщо на місці події виявлено WI-FI роутер (комп’ютерну техніку), особливість яких полягає в необхідності використання спеціальних знань. Профіль і кваліфікація фахівця, якого необхідно залучити до огляду або тимчасового доступу до WI-FI роутера (комп’ютерної техніки), визначається залежно від мети і завдань слідчої (розшукової) дії, зважаючи на встановлені первинні дані про характер кримінального правопорушення. Проаналізовано підхід, який застосовується до поняття електронних доказів у кримінальному процесуальному та інших галузях національного процесуального права, із чого випливає, що скриншот, у контексті його використання в правовому полі, не оригінал документа, а лише форма відображення (копія, статичний файл зображення) електронного документа, який фіксується на цифровий носій, що засвідчується електронним підписом особи, яка його подає. Для наочного розгляду суб’єктами кримінального процесу відповідної інформації скриншот слід подавати в роздрукованому вигляді як паперову копію документа – електронний доказ, засвідчений підписом та із зазначенням дати. Надані науково-методичні рекомендації у процесі викладення основного матеріалу можуть становити методологічне підґрунтя ефективного виявлення та розслідування кримінальних правопорушень зазначеної спрямованості.