ЕКСПЕРИМЕНТ ЯК ЗАСІБ ДОСЛІДЖЕННЯ КОГНІЦІЇ СУДОВОГО ЕКСПЕРТА ЩОДО ЕКСПЕРТНОЇ ІНІЦІАТИВИ

Анотація

Мета статті – проаналізувати когніцію респондентів щодо експертної ініціативи, застосовуючи
такий засіб дослідження, як експеримент, а також сформувати пропозиції для реалізації права експертної
ініціативи в практичній діяльності судового експерта. Методологія. Для досягнення поставленої мети
та розв’язання зумовлених нею завдань застосовано загальнонаукові та спеціальні методи. Серед них
соціологічний, за допомогою якого наукові висновки підтверджено результатами анкетування працівників
експертних підрозділів, вербально-комунікативні методи як група психологічних та психодіагностичних
методів на основі письмового спілкування із застосуванням елементів статистичної методики. Наукова
новизна. Визначено рівень володіння судовими експертами понятійним апаратом у сфері права експертної
ініціативи та опанування навичок реалізації такого права на практиці, баланс у системі теоретичних і
практичних знань. Обґрунтовано необхідність систематизації знань, гармонізації нормативно-правової
бази та подальшої алгоритмізації дій судових експертів у межах правового поля. Висновки. За допомогою
експерименту як засобу дослідження проаналізовано когніцію респондентів щодо експертної ініціативи.
У результаті з’ясовано, що атестовані судові експерти Експертної служби МВС України, які взяли участь
в анкетуванні, номінально володіють понятійним апаратом у галузі експертної ініціативи, але не мають
чіткого усвідомлення процесуальних особливостей можливої реалізації такого права в практичній роботі в
разі потреби. Отримані результати систематизовано, при цьому визначено ступінь виконання поставлених
завдань та ефективність методики проведення анкетування загалом. Встановлено рівень володіння
респондентами понятійним апаратом у галузі права експертної ініціативи, а також можливості його реалізації
на практиці. Сформульовано пропозиції щодо реалізації права експертної ініціативи у практичній діяльності
судових експертів, що полягають у необхідності чіткої нормативно-правової регламентації права експертної
ініціативи як специфічної правової категорії в частині підвищення рівня якості висновку судового експерта
та, відповідно, забезпечення виконання основних принципів правосуддя – законності, прозорості та
неупередженості, яких мають дотримуватися правові держави; удосконалення нормативно-правової бази у
зазначеній сфері, а також подальшої гармонізації вітчизняного законодавства; розроблення чіткого механізму
з реалізації права експертної ініціативи в практичній роботі судових експертів у разі такої потреби, що
сприятиме підвищенню якості проведених ними досліджень та чіткому дотриманню принципів правосуддя
в цілому, а також встановленню істини, убезпечить судового експерта від психологічного навантаження,
пов’язаного з настанням відповідальності за прояв експертної ініціативи.