ІННОВАЦІЙНИЙ НАПРЯМ РОЗШИРЕННЯ ДОКАЗОВОЇ БАЗИ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Анотація

Мета статті полягає в науковому обґрунтуванні та пошуку інноваційних напрямів забезпечення базових
принципів судової експертної діяльності – об’єктивності і повноти дослідження через розширення кількісного
та якісного сегментів комплексу доказової бази сучасної судової експертизи за допомогою поєднання сучасних
прийомів і методів суспільних наук соціології та права. Методологія. Достовірність отриманих результатів і
висновків цього дослідження забезпечено використанням комплексу загальнонаукових (аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація, системний аналіз) і спеціальних методів
пізнання (мислений експеримент, ідеалізація, формалізація, узагальнення, конвергенції). Наукова новизна.
Уперше у вітчизняній практиці судової експертизи науково обґрунтовано об’єктивну необхідність, технічну
можливість і практичну доцільність покращення кількісних та якісних структурних елементів комплексу доказової бази судових експертиз через застосування інноваційних напрямів соціологічного методу дослідження. Висновки. Розглянуто окремі положення права і соціології як суспільних наук, проаналізовано зміст законів
України «Про судову експертизу» та «Про інформацію» і на основі цього встановлено, що сучасна доказова база
судової експертизи може бути покращена через модернізацію її кількісних та якісних структурних елементів
за допомогою інструментів і методів сучасних суспільних наук. Констатовано, що кількісну складову доказової
бази судових експертиз доцільно покращати через збільшення її номенклатури, використовуючи інформацію,
отриману в результаті соціологічного дослідження, оскільки в юридичних колах соціологічна інформація має
статус чинника інноваційного розвитку. Якісну складову доказової бази судових експертиз доцільно покращати
через модернізацію, використовуючи комбінований метод збирання соціологічної інформації – анкетування і
телефонного опитування та документування процесу збирання інформації відповідно на двох взаємодоповняльних носіях – паперовому та цифровому. Доведено, що поєднання в кожній анкеті друкованого та електронного
складників дозволить використати анкетування як інноваційний та оперативний метод отримання первинної
інформації про об’єктивні аспекти досліджуваного процесу. Обґрунтовано, що для фіксування процесу торгу,
його документування в електронному вигляді та отримання необхідних фактичних даних про числові значення
результатів процесу торгу доцільно використати відомий у соціології та поширений серед професіоналів соціального моніторингу вид збирання інформації – телефонні опитування. Розроблено базові критерії телефонного
опитування та анкети як методів збирання соціальної інформації і джерел даних для покращання якісних параметрів доказової бази судових експертиз. Встановлено подвійну роль і дворівневе значення доказової бази судової експертизи: на стадії виконання судової експертизи – доказова база є фундаментом цієї судової експертизи
(первинна роль та перший рівень значення); виконана, завершена судова експертиза – стає ключовим чинником
доказової бази судочинства (вторинна роль та другий рівень значення). Засвідчено, що отримані результати поглиблюють методичні, нормативно-правові та практичні питання судової експертизи, які сприяють розвитку експертно-доказової бази судової експертизи завдяки модернізації через розширення її спектра в частині кількісних
та якісних структурних елементів за допомогою інструментів і методів сучасних суспільних наук. Результатами
науково-пошукових робіт доведено, що науково-теоретична і практична проблема формування доказової бази
при встановленні числових значень коефіцієнтів коригування на торг для використання у судовій товарознавчій
експертизі потребує додаткових досліджень комплексу доказової бази судових експертиз.