МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ РАМАН-СПЕКТРОСКОПІЇ ПІД ЧАС ВИРІШЕННЯ АКТУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.37025/1992-4437/2020-34-2-47Ключові слова:
раманівська спектроскопія, технічна експертиза документів, чорнило кулькової ручки, пігмент, фарбувальна суміш, метод SERS.Анотація
Мета статті полягає в отриманні нових результатів у вигляді експериментально доведених висновків
щодо розширених аналітичних можливостей технічної експертизи документів завдяки застосуванню методу
Раман-спектроскопії. Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено використанням комплексу загальнонаукових методів дослідження, зокрема методу експерименту, застосованого для
серії датованих зразків штрихів, методів спостереження, вимірювання та порівняння інтенсивностей КР-сигналів отриманих спектрів, загальнологічних (аналіз, синтез, індукція, аналогія, дедукція тощо), а також спеціальних методів дослідження: математичних, хімічних, фізичних, фізико-хімічних – для практичної реалізації експериментальних досліджень та обрахунку їх результатів. Крім того, використано такі форми знання,
як поняття, закони, гіпотези, теорії, що дають змогу надалі застосовувати їх, отримуючи наукову апробацію.
Наукова новизна. Експериментально (системним дослідженням штрихів, виконаних чорнилами кулькових
ручок, а також відтисків печаток і штампів для ідентифікації основних барвників в їхньому складі, порівняльним аналізом отриманих КР-спектрів та КР-спектрів чистих кристалічних барвників, які піддавали подібним до досліджуваних штрихів фізичним і фізико-хімічним змінам) доведено ефективність застосування
Раман-спектроскопії в межах судової технічної експертизи документів, що розширює аналітичні можливості
цього виду експертизи. Висновки. Визначено за допомогою експериментальних досліджень із використанням
методу Раман-спектроскопії з оптичною складовою DXR Raman Microscope групову належність барвників,
які входять до складу чорнил кулькових ручок, що на відміну від аналогового методу ІЧ-спектроскопії не
потребують додаткової пробопідготовки зразків. Виявлено різну структурно-групову належність барвників,
що дає можливість встановлювати елементи дописок у документах. З’ясовано послідовності нанесення тексту, виконаного електрофотографічним або струминним способом друку, і підпису, виконаного чорнилом
кулькової ручки (із залученням мікроскопної складової КР-спектрометра). Окреслено можливості технічної
експертизи документів у контексті застосування методу Раман-спектроскопії.