https://visnyk.dndekc.mvs.gov.ua/index.php/visnuk <p>Криміналістичний вісник Науково-практичний збірник № 1 (29), 2018</p> ДНДЕКЦ МВС України, Національна академія внутрішніх справ uk-UA Криміналістичний вісник 1992-4437 https://visnyk.dndekc.mvs.gov.ua/index.php/visnuk/article/view/292 <p>Науковий прогрес і технологічний розвиток зумовлюють постійне <br />вдосконалення техніко-криміналістичних пристроїв і методів, <br />що сприяє більш ефективному розслідуванню кримінальних <br />правопорушень, забезпеченню судової практики достовірними <br />доказами. Водночас ефективність розслідування кримінальних <br />правопорушень, пов’язаних із застосуванням вогнепальної зброї, <br />напряму залежить від своєчасного й об’єктивного встановлення <br />всіх обставин пострілу, зокрема й від правильної реконструкції <br />руху вистріляного снаряда, яким утворено вогнепальні ушкодження <br />тіла людини чи тварини або вогнепальні пошкодження предметів. <br />Завважене визначає мету статті й окреслює завдання. Серед <br />найскладніших завдань судової балістичної експертизи – <br />установлення обставин здійснення пострілу. Вирішення таких <br />завдань у судовій балістичній експертизі набуває ваги для <br />ефективного розслідування кримінальних правопорушень, <br />пов’язаних із застосуванням вогнепальної зброї. Під час дослідження <br />застосовано загальнонаукові (емпіричні та теоретичні) і спеціальні <br />методи дослідження. Серед них, зокрема, аналізу, синтезу, <br />узагальнення, а також системний підхід, що забезпечив комплексний <br />характер дослідження. Наукова новизна полягає в подальшому <br />розвитку напряму створення способів та інноваційного спеціального <br />технічного устаткування (балістичної реконструкції пострілу) для <br />проведення криміналістичних досліджень під час установлення <br />обставин застосування вогнепальної зброї при аналізуванні <br />досліджуваних об’єктів. Крім того, зважаючи на можливості <br />чинних методик і конструкцій пристроїв для криміналістичних <br />досліджень під час установлення обставин застосування <br />вогнепальної зброї при аналізуванні досліджуваних об’єктів, <br />їх недоліки і переваги, запропоновано спосіб і конструкцію пристрою <br />балістичної реконструкції руху вистріляних снарядів під час <br />установлення обставин застосування вогнепальної зброї на основі <br />використання променя джерела лазерного випромінювання та стікерів. <br />Розкрито особливості практичного використання запропонованого <br />інноваційного спеціального технічного устаткування для <br />криміналістичних досліджень під час установлення обставин <br />застосування вогнепальної зброї при аналізуванні досліджуваних об’єктів.</p> О. С. Соколов О. В. Кравчук А. І. Гордєєв Авторське право (c) 2024 Криміналістичний вісник 2024-12-23 2024-12-23 42 2 7 19 10.37025/1992-4437/2024-42-2-7 https://visnyk.dndekc.mvs.gov.ua/index.php/visnuk/article/view/293 <p>Сьогодні серед найбільш масштабних явищ, які становлять пряму <br />загрозу для життя та здоров’я людини як найвищої соціальної <br />цінності, поряд з іншими чинниками й кримінально протиправні ДТП. <br />Реалії свідчать про те, що кількість загиблих і постраждалих унаслідок <br />ДТП фактично зіставна з кількістю жертв від воєнних дій. <br />Недосконалість законодавства в частині надання потерпілому <br />професійної правничої допомоги перешкоджає жертвам ДТП та їхнім <br />родичам обстоювати свої права та законні інтереси, добиватися <br />справедливого покарання винних та одержувати належні компенсації. <br />Водночас нерозробленість науково обґрунтованих методик щодо <br />дій представника потерпілого від ДТП в кримінальному провадженні <br />зумовлюють недостатню ефективність такої допомоги. Тому потрібні <br />заходи, які приведуть як до покращання процесуального статусу <br />потерпілого від ДТП та його представника, якості кримінального <br />процесуального законодавства, так і до підвищення ефективності <br />кримінальної процесуальної діяльності адвоката-представника. <br />Основними методами дослідження стали: системно-структурний – <br />для визначення змісту досліджуваних категорій і правових явищ, <br />формування понятійно-категорійного апарату, визначення змісту <br />діяльності адвоката з представництва потерпілого від ДТП <br />в кримінальному провадженні; для комплексного вивчення <br />правової регламентації та практики діяльності слідчого, прокурора, <br />потерпілого, його представника та сторони захисту в кримінальних <br />провадженнях щодо кримінальних правопорушень проти безпеки <br />дорожнього руху та експлуатації транспортних засобів, <br />кримінальної та цивільно-правової відповідальності винних <br />у кримінально протиправних ДТП; порівняльно-правовий – для <br />комплексного аналізу норм міжнародного права та права окремих <br />зарубіжних країн, вітчизняного законодавства та підзаконних <br />нормативно-правових актів, що слугують правовим базисом <br />представництва потерпілого в кримінальних провадженнях, <br />розпочатих за фактом ДТП; моделювання ‒ для розроблення <br />послідовності дій представника потерпілого від ДТП на різних <br />стадіях та етапах кримінального провадження; соціологічний – <br />у перебігу анкетування та інтерв’ювання адвокатів, слідчих <br />і прокурорів і під час збирання емпіричного матеріалу методом <br />спостереження. У результаті дослідження на основі сучасних <br />досягнень теорії кримінального та цивільного права і процесу, <br />криміналістики, аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду <br />правоохоронної і правозахисної діяльності розроблено <br />теоретичні, організаційно-правові і тактичні засади <br />представництва потерпілого від ДТП у кримінальному провадженні. <br />Практична значущість результатів полягає в тому, що вони можуть <br />бути використані для вдосконалення чинного законодавства <br />та покладені в основу методик й алгоритмів із надання професійної <br />правничої допомоги потерпілому від ДТП в кримінальному <br />провадженні.</p> М. Л. Грібов В. В. Червінський Авторське право (c) 2024 Криміналістичний вісник 2024-12-23 2024-12-23 42 2 20 37 10.37025/1992-4437/2024-42-2-20 https://visnyk.dndekc.mvs.gov.ua/index.php/visnuk/article/view/294 <p>Використання порівняльного підходу для оцінювання вартості <br />моторних яхт передбачає наявність об’єктів-аналогів до об’єкта <br />дослідження. Об’єкти-аналоги за характеристиками зазвичай <br />відрізняються від об’єкта дослідження. Постає необхідність <br />у коригуванні вартості об’єктів-аналогів, зважаючи на різницю <br />в характеристиках з об’єктом дослідження. Вартість об’єктів-<br />аналогів залежить зокрема й від потужності, а тим самим <br />і вартості головних двигунів об’єктів-аналогів. Тому проблема <br />коригування потужності двигунів об’єктів-аналогів під час <br />оцінювання вартості моторної яхти є актуальною. Мета <br />дослідження полягає в розробленні методичних рекомендацій <br />із практичного використання статистичних закономірностей, <br />притаманних моторним яхтам, для коригування потужності й, <br />відповідно, вартості головного двигуна моторної яхти-аналога <br />щодо параметрів яхти, яка є об’єктом дослідження, і досягається <br />через використання адміралтейського коефіцієнта. Методичні <br />рекомендації щодо коригування вартості та потужності головних <br />двигунів моторних яхт-аналогів реалізуються варіантним методом <br />залежно від набору відомих характеристик об’єктів-аналогів <br />і суттєвості розбіжності характеристик об’єктів-аналогів із <br />характеристиками об’єкта дослідження. У дослідженні крім <br />загальнонаукових методів пізнання – порівняння, аналізу та <br />синтезу використано статистичні методи оброблення даних <br />і метод оцінювання потужності головних двигунів яхти із <br />застосуванням адміралтейського коефіцієнта. Як основний <br />результат дослідження надано рекомендації до коригування <br />потужності головних двигунів моторних яхт, що обирають <br />як аналоги для оцінювання вартості об’єкта дослідження. <br />Рекомендації побудовані на підставі оброблення статистичними <br />методами характеристик нових моторних яхт, які пропонують <br />для продажу. Подано думку обчислювати статистичні <br />характеристики моторних яхт залежно від габаритних розмірів <br />яхти та кубічного модуля, розрахованого за габаритними <br />розмірами моторної яхти, оскільки для грошової оцінки моторної <br />яхти, коли обирають яхту – аналог об’єкта дослідження, <br />найчастіше відомі габаритні розміри яхти ніж довжина та <br />ширина по ватерлінії. На підставі того що для моторних яхт <br />автори статті статистично довели надійну залежність між <br />водотоннажністю яхти та кубічним модулем, обрано замість <br />водотоннажності кубічний модуль яхти. Коригування потужності <br />головних двигунів моторної яхти здійснюється з використанням <br />адміралтейського коефіцієнта, розрахування якого має певні <br />особливості. Для адміралтейського коефіцієнта запропоновано <br />статистичну залежність від максимальної швидкості ходу моторної <br />яхти, кубічного модуля яхти, умовного числа Фруда та матеріалу <br />корпусу. Для коригування потужності головних двигунів моторної <br />яхти використовується запропоноване авторами умовне число <br />Фруда, обчислене залежно від габаритної довжини яхти. <br />Розглянуто низку ситуативних варіантів коригування потужності <br />головних двигунів моторної яхти залежно від наявності специфікації <br />для суден-аналогів. Наукова новизна отриманих результатів полягає <br />в удосконаленні пропорційного методу коригування потужності <br />головних двигунів і вартості суден-аналогів через використання <br />адміралтейського коефіцієнта. Уперше запропоновано для <br />оцінювання вартості моторних яхт використовувати кубічний <br />модуль та умовне число Фруда, розраховані за габаритними <br />характеристиками моторних яхт. Запропоновані методичні <br />рекомендації щодо коригування потужності головних двигунів <br />моторної яхти можуть бути корисними для експертів, які <br />здійснюють оцінювання моторних яхт порівняльним підходом.</p> А. Я. Казарєзов В. І. Комишник Авторське право (c) 2024 Криміналістичний вісник 2024-12-23 2024-12-23 42 2 38 50 10.37025/1992-4437/2024-42-2-38 https://visnyk.dndekc.mvs.gov.ua/index.php/visnuk/article/view/295 <p>У науковій статті розглянуто один із таких сучасних способів вчинення <br />кримінальних правопорушень у галузі охорони здоров’я, як унесення <br />неправдивої інформації до електронної системи «eHealth» за <br />допомогою медичних інформаційних систем про надання медичних <br />послуг пацієнтам за програмою медичних гарантій, висвітлено <br />проблемні аспекти нарахування та підтвердження збитків, <br />спричинених незаконними діями суб’єктів програми медичних <br />гарантій. Під час дослідження застосовано сукупність <br />загальнонаукових (аналізу, синтезу, дедукції, індукції) і спеціальних <br />методів наукового пізнання (спеціально-юридичний, порівняльно-<br />правовий, історико-правовий, соціологічний, статистичний). <br />Емпіричну базу склали матеріали 68 кримінальних проваджень, <br />а також результати дисертаційного дослідження. Наукова новизна <br />полягає у формуванні пропозицій щодо внормування деяких <br />питань реалізації програми державних гарантій медичного <br />обслуговування населення в 2024 р. в частині застосування замість <br />тарифу, що визначається як глобальна ставка, у пакетах медичних <br />послуг інших тарифів. Крім того, розкрито особливості бюджетного <br />фінансування галузі охорони здоров’я, запровадженого з огляду <br />на сучасний технологічний процес, проаналізовано механізм <br />розрахування тарифів за програмою державних гарантій медичного <br />обслуговування населення. Надано порівняльну характеристику <br />обчислення в пакетах медичних послуг, які оплачуються за тарифом, <br />де застосовуються: капітаційна ставка, ставка на пролікований <br />випадок, ставка на медичну послугу, за якими оплата послуг <br />нараховується та здійснюється за надані медичні послуги певним <br />пацієнтам у поточний період. Наголошено, що за пакетами <br />медичних послуг, які оплачуються за тарифом глобальної ставки, <br />ані судовий експерт, ані аудитор не можуть обчислити вартість <br />такої медичної послуги на момент її надання, оскільки формула <br />розрахування глобальної ставки багатоскладова і містить такі <br />елементи, які невідомі на час унесення відомостей до <br />електронної системи охорони здоров’я. Доведено, що за таких <br />умов є як готування до вчинення кримінального правопорушення, <br />передбаченого ст. 191 Кримінального кодексу України, так і замах <br />на нього. Практична значущість полягає в удосконаленні окремих <br />норм чинного законодавства задля забезпечення прозорості <br />використання коштів державного бюджету, наданих на реалізацію <br />програми медичних гарантій, установлення всіх обставин <br />кримінального правопорушення, розрахування суми спричинених <br />збитків, притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб.</p> В. А. Бідняк Авторське право (c) 2024 Криміналістичний вісник 2024-12-23 2024-12-23 42 2 51 62 10.37025/1992-4437/2024-42-2-51 https://visnyk.dndekc.mvs.gov.ua/index.php/visnuk/article/view/296 <p>Висвітлено профілактичні заходи, які безпосередньо здійснює слідчий, <br />зокрема у процесі забезпечення кримінального провадження, <br />проведення окремих слідчих (розшукових) дій, а також тактичних <br />операцій. Наголошено на значенні експертної профілактики, а також <br />профілактичних заходах інформаційно-виховного і віктимологічного <br />характеру тощо. Акцентовано на нагальній потребі створення механізму <br />оперативного реагування на шахрайство у сфері комерційної діяльності <br />через блокування активів шахрайських компаній і зупинення їхньої <br />діяльності. Під час дослідження застосовано такі методи наукового <br />пізнання: формально-логічний, функціональний, системний, <br />статистичний, метод синтезу. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні <br />необхідності запровадження функціонування єдиної автоматизованої <br />системи, яка в разі підозрілих дій автоматично спрямовує запит до <br />банківських установ, де встановлюється факт транзакції та відстежується <br />подальший рух коштів до кінцевого рахунку / банківської картки, на яку <br />перераховано кошти, з одночасним блокуванням рахунків. Крім того, <br />запропоновано спеціальні заходи криміналістичної профілактики. <br />Виокремлено складник концепції профілактики онлайн-шахрайства – <br />системну діяльність підрозділів кіберполіції з моніторингу соціальних <br />мереж і медіа. Зосереджено увагу на використанні можливостей <br />інформаційних ресурсів Національної поліції України, у якій створена <br />і тривалий час функціонує система відділів комунікації, які <br />співпрацюють із регіональними та всеукраїнськими медіа, мають <br />власні сайти, вебсторінки в соціальних мережах, виробляють власний <br />аудіовізуальний контент і виявляють високу активність в інших медіа, <br />зокрема й у соціальних мережах та електронних медіа. Практична <br />значущість дослідження полягає в тому, що розроблені пропозиції <br />можуть стати основою методичних рекомендацій щодо застосування <br />заходів криміналістичної профілактики під час розслідування <br />шахрайства у сфері е-комерції.</p> В. Б. Коба Авторське право (c) 2024 Криміналістичний вісник 2024-12-23 2024-12-23 42 2 63 75 10.37025/1992-4437/2024-42-2-63 https://visnyk.dndekc.mvs.gov.ua/index.php/visnuk/article/view/297 <p>У статті, ґрунтуючись на результатах опрацювання новітніх наукових <br />праць із криміналістики, кримінального права, кримінального процесу, <br />заналізовано стан і визначено основні проблеми формування науково-<br />теоретичних засад криміналістичного забезпечення розслідування <br />воєнних злочинів, окреслено напрями їх удосконалення. Методологію <br />дослідження становлять загальнонаукові (аналіз, синтез, формально-<br />логічний, прогнозування) і спеціальні (аксіологічний, логіко-<br />семантичний, порівняльно-правовий, герменевтики) методи. Як наукова <br />новизна надано визначення поняття воєнних злочинів, під якими <br />запропоновано розуміти суспільно небезпечні, винні діяння, вчинені під <br />час збройних конфліктів (міжнародного або неміжнародного характеру), <br />які посягають на встановлений міжнародним гуманітарним правом <br />порядок ведення бойових дій, інтереси і безпеку осіб, що перебувають <br />під його захистом, і які тягнуть за собою індивідуальну кримінальну <br />відповідальність згідно з нормами міжнародного кримінального права. <br />До того ж висловлено розуміння криміналістичного забезпечення <br />розслідування воєнних злочинів як цілісної системи методів, засобів, <br />прийомів із різних напрямів криміналістики (техніки, тактики та <br />методики), що мають діяльнісний, нормативний і організаційний <br />аспекти вираження, базуються на загальнотеоретичних засадах <br />криміналістики та спрямовані на виконання завдань розслідування <br />та запобігання воєнним злочинам. Крім того, аргументовано, <br />що наявні теоретичні проблеми вивчення та практичної реалізації <br />криміналістичного забезпечення розслідування воєнних злочинів <br />полягають у необхідності активізації комплексних розроблень <br />зазначеної проблематики, зважаючи, зокрема, на деякі чинники, <br />серед яких плюралізм підходів до понять криміналістичного <br />забезпечення, воєнних злочинів, криміналістичної методики; <br />невирішеність питань про поняття та складники криміналістичного <br />забезпечення розслідування воєнних злочинів; необхідність <br />у науково обґрунтованих, адекватних потребам сучасної слідчої <br />практики алгоритмів слідчих (розшукових) дій і криміналістичної <br />методики розслідування воєнних злочинів. Уточнено зміст <br />категоріально-понятійного апарату; визначено чинники кореляції <br />слідчих (розшукових) дій, що їх реалізують у процесі розслідування <br />воєнних злочинів; обґрунтовано пріоритетність впливу на процес <br />формування криміналістичної методики розслідування воєнних <br />злочинів об’єктивно існуючих умов і загроз воєнного стану та <br />воєнних дій в Україні. Доведено, що основним показником <br />ефективності криміналістичного забезпечення розслідування <br />воєнних злочинів є реалізація спроможності якнайкраще виконати <br />завдання слідства. Окреслено похідні показники. Констатовано, <br />що перспективними напрямами удосконалення науково-<br />теоретичних засад криміналістичного забезпечення розслідування <br />воєнних злочинів є розв’язання проблем, пов’язаних: зі змістом, <br />завданнями, функціями криміналістичного забезпечення <br />розслідування воєнних злочинів; формами та засобами його <br />реалізації; співвідношенням категорій криміналістичного і судово-<br />експертного забезпечення; вивченням зарубіжного досвіду <br />у відповідній сфері. Практична значущість полягає в можливості <br />використання результатів дослідження в процесі розроблення <br />науково-теоретичних, а також організаційно-реалізаційних <br />проблем криміналістичного забезпечення розслідування воєнних <br />злочинів, вчинюваних Російською Федерацією у війні проти <br />України. </p> А. О. Левицький О. М. Москалюк Авторське право (c) 2024 Криміналістичний вісник 2024-12-23 2024-12-23 42 2 76 87 10.37025/1992-4437/2024-42-2-76 https://visnyk.dndekc.mvs.gov.ua/index.php/visnuk/article/view/298 <p>Заналізовано сучасні можливості визначення в лабораторіях Експертної <br />служби МВС України, за наявного приладового забезпечення, <br />легкозаймистих і горючих рідин, які можуть використовувати <br />правопорушники, вчиняючи таке кримінальне правопорушення, <br />як підпал. Наявний стан речей, зважаючи не тільки на суб’єктивні, <br />а й на об’єктивні чинники, не дає змоги виявляти повний спектр <br />зазначених рідин. Відповідно, це не дає можливості достовірно і <br />категорично встановлювати обставини виникнення та розвитку <br />досліджуваної події, оскільки в багатьох випадках лише факт <br />застосування легкозаймистих і горючих рідин у зоні осередку <br />(осередків) пожежі може свідчити про кримінальний характер <br />її виникнення. У процесі дослідження використано комплекс <br />загальнонаукових і спеціальних методів. Зокрема, теоретичні <br />методи (аналіз та узагальнення, синтез, порівняння, моделювання), <br />емпіричні (діагностичні, методи спостереження та ін.), організаційно-<br />експериментальні (діагностичний, констатувальний, пошуковий, <br />формувальний, коригувальний експерименти), сучасні фізико-хімічні, <br />математичні, статистичні методи аналізу тощо. Наукова новизна <br />полягає в обґрунтуванні доцільності застосування комплексного <br />підходу до визначення легкозаймистих і горючих рідин, зважаючи <br />на їхні фізико-хімічні властивості, насамперед нестабільність у часі <br />(короткий ідентифікаційний період). Сутність цього підходу становить <br />необхідність проведення двох етапів у визначенні можливого <br />застосування інтенсифікаторів (прискорювачів) горіння на місці пожежі: <br />перший – оперативне (швидке) застосування сучасних портативних <br />детекторів летких органічних сполук на зразок Tiger XT на первинному <br />огляді місця події, пов’язаної з пожежею, і фіксування результатів <br />застосування цього приладу в матеріалах кримінального провадження; <br />другий – подальше проведення судових експертиз вилучених із місця <br />події слідів легкозаймистих і горючих рідин у лабораторіях Експертної <br />служби МВС України. Оскільки практика дослідження обставин <br />виникнення та розвитку пожеж свідчить про непоодинокі факти <br />застосування правопорушниками як інтенсифікаторів (прискорювачів) <br />горіння легкозаймистих і горючих рідин, які за своєю хімічною <br />природою не є нафтопродуктами, пропонується розглянути питання <br />щодо запровадження, з огляду на вітчизняний і міжнародний досвід <br />дослідження пожежного сміття за стандартом ASTM E1618-19 <br />«Стандартний метод випробування для залишків легкозаймистої рідини <br />в екстрактах зі зразків пожежного сміття за допомогою газової <br />хроматографії та мас-спектрометрії», нової експертної спеціальності <br />щодо дослідження ширшого спектра легкозаймистих і горючих рідин, <br />зважаючи на те, що практика встановлення наявності або відсутності <br />слідів легкозаймистих і горючих рідин на об’єктах-носіях (пожежному <br />смітті), вилучених із місця пожежі, лише ґрунтуючись на результатах <br />судової експертизи за експертною спеціальністю 8.4 «Дослідження <br />нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів», на сучасному етапі <br />не забезпечує належної достовірності. Водночас уже наявна приладова <br />база уможливлює визначення легкозаймистих і горючих рідин, які за <br />своєю хімічною природою не є нафтопродуктами. До того ж <br />застосування комплексного підходу до встановлення наявності <br />легкозаймистих і горючих рідин уже на місці події, під час попередніх <br />досліджень із застосуванням портативних детекторів, може забезпечити <br />надання для судових експертиз у лабораторних умовах лише тих <br />об’єктів-носіїв (пожежного сміття), на яких за результатами таких <br />попередніх досліджень наявні легкозаймисті та горючі рідини, що, <br />очевидно, зменшить витрати реактивів і часу проведення експертизи. <br />Констатовано, що використання спеціальних знань спеціалістів під <br />час оглядів місця події та судових експертів у проведенні експертиз <br />у кримінальних провадженнях надає можливість достовірно встановити <br />всі обставини виникнення та розвитку пожежі. Зважаючи на зазначене, <br />методологічне й технічне забезпечення спеціалістів-криміналістів <br />Національної поліції України та судових експертів Експертної служби <br />МВС України надаватиме можливість достовірно встановлювати <br />наявність або відсутність широкого спектра легкозаймистих і горючих <br />рідин на місці події. Досягатиметься це, зокрема, застосуванням нової <br />приладової бази вже на первинних оглядах місця пожеж <br />і впровадженням нової експертної спеціальності, яка методологічно <br />дасть змогу визначати широкий спектр легкозаймистих і горючих <br />рідин різної хімічної природи, а не лише нафтопродуктів.</p> О. О. Матіюк В. О. Семенюк О. С. Климович Авторське право (c) 2024 Криміналістичний вісник 2024-12-23 2024-12-23 42 2 88 99 10.37025/1992-4437/2024-42-2-88 https://visnyk.dndekc.mvs.gov.ua/index.php/visnuk/article/view/299 <p>Для ефективного проведення допиту як однієї з важливих слідчих <br />(розшукових) дій, що дає змогу отримати необхідну інформацію про <br />подію кримінального правопорушення чи перевірити вже наявну, <br />слідчому, дізнавачу, прокурору необхідно встановити психологічний <br />контакт із допитуваною особою. У контексті порушеної проблематики <br />заналізовано застосування гумору суб’єктами розслідування як <br />окремого тактичного прийому для встановлення психологічного <br />контакту з допитуваною особою. Використано у процесі дослідження <br />різні методи наукового пізнання, а саме: аналітичний – для аналізу <br />поняття допиту, психологічного контакту та гумору; логічний дав <br />змогу розглянути застосування гумору до або під час проведення <br />допиту; метод моделювання використано для формування <br />рекомендацій щодо ефективного застосування гумору як окремого <br />тактичного прийому до або під час допиту; за допомогою <br />соціологічного наукові висновки підтверджено результатами <br />анонімного опитування працівників правоохоронних органів. <br />Наукова новизна полягає в обґрунтуванні доцільності застосування <br />гумору слідчим, дізнавачем, прокурором для встановлення <br />психологічного контакту з допитуваною особою. Крім того, <br />констатовано, що більшість (90 %) опитаних працівників <br />правоохоронних органів вважає, що використання гумору до або <br />під час допиту сприятиме налагодженню ефективної комунікації <br />між суб’єктом, який проводить допит, і допитуваною особою, <br />послабленню психологічного бар’єру допитуваної особи, що <br />надалі дасть змогу отримати чітку та правдиву інформацію, <br />а також установленню психологічного контакту між суб’єктами <br />допиту. Запропоновані рекомендації щодо ефективного <br />використання гумору як окремого тактичного прийому для <br />встановлення психологічного контакту з допитуваною особою <br />залежно від її темпераменту можуть бути використані суб’єктами <br />розслідування у своїй професійній діяльності.</p> Я. В. Неділько Авторське право (c) 2024 Криміналістичний вісник 2024-12-23 2024-12-23 42 2 100 109 10.37025/1992-4437/2024-42-2-100 https://visnyk.dndekc.mvs.gov.ua/index.php/visnuk/article/view/301 <p>Через різні причини розслідування кримінальних правопорушень <br />у сфері наркообігу проводять не завжди ефективно. Зумовлено <br />це, серед іншого, проблемами процесуального керівництва, що <br />можуть мати як об’єктивне, так і суб’єктивне походження. Їх <br />виявлення та розроблення напрямів усунення потребує наукового <br />дослідження. Мета статті полягає у визначенні основ <br />прокурорського нагляду за початком досудового розслідування <br />наркозлочинів. Для дослідження використовувалися системно-<br />структурний, порівняльно-правовий, логіко-юридичний та інші <br />методи. За результатами дослідження з’ясовано, що для кожної <br />зі слідчих ситуацій розслідування наркозлочинів притаманні <br />власні особливості процесуального керівництва досудовим <br />розслідуванням на його початковому етапі. Тому особливого <br />значення для прокурора набуває, по-перше, кваліфікація <br />вчиненого (або такого, що готується) наркозлочину, по-друге, <br />криміналістична характеристика цього злочину, пов’язана з <br />обставинами його вчинення. Від конфігурації поєднання цих <br />двох чинників залежить концепція організації і тактики <br />досудового розслідування та процесуального керівництва <br />ним. У будь-якому разі на початковому етапі розслідування <br />наркозлочинів особливої уваги прокурора потребують питання: <br />перевірки дотримання всіх формальних вимог закону під час <br />винесення керівником відповідного підрозділу поліції постанови <br />про призначення слідчого або дізнавача в кримінальному <br />провадженні, що підтверджуватиме наявність повноважень на <br />проведення слідчих дій; наявність у матеріалах кримінального <br />провадження постанови керівника прокуратури про призначення <br />прокурора (групи прокурорів) у цьому кримінальному провадженні; <br />перевірки правильності кваліфікації наркозлочину слідчим <br />(дізнавачем); перевірки виконання слідчим вимог кримінального <br />процесуального закону під час затримання особи в частині <br />роз’яснення затриманому (підозрюваному) його прав, а також <br />надання можливості реалізації цих прав; перевірки дотримання <br />всіх формальних вимог під час проведення невідкладних <br />процесуальних дій і складання відповідних протоколів; контролю <br />своєчасності повідомлення затриманому про підозру, звернення <br />до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу, <br />визнання вилученого майна доказами в кримінальному <br />провадженні, накладення на них арешту, вчасного призначення <br />слідчим необхідних експертиз, а також проведення першочергових <br />слідчих, зокрема й негласних слідчих (розшукових) дій. Практична <br />значущість дослідження полягає в можливості використання його <br />результатів для вдосконалення чинного законодавства та <br />нормативно-правових актів, а також практики прокурорського <br />нагляду за розслідуванням наркозлочинів.</p> І. Ю. Шеліховська Авторське право (c) 2024 Криміналістичний вісник 2024-12-23 2024-12-23 42 2 110 127 10.37025/1992-4437/2024-42-2-110 https://visnyk.dndekc.mvs.gov.ua/index.php/visnuk/article/view/302 <p>Ґрунтуючись на аналізі творчого доробку українського письменника <br />Івана Михайловича Логвиненка (1922–2004), що становить понад <br />шістдесят наукових праць і художніх творів, осмислено деякі аспекти <br />становлення та розвитку науки криміналістики. Крім того, висвітлено <br />життєвий шлях і творчу діяльність письменника, розглянуто його праці, <br />серед яких «У пошуках істини» (1977), «На світанку» (1985), «Розгадані <br />таємниці» (1986), «В обіймах Феміди: розповіді про криміналістику» <br />(1988). Під час дослідження застосовано, зокрема, історико-правовий,<br />історико-порівняльний, біографічний і формально-юридичний методи.</p> В. М. Чисніков Авторське право (c) 2024 Криміналістичний вісник 2024-12-23 2024-12-23 42 2 128 132 10.37025/1992-4437/2024-42-2-128 https://visnyk.dndekc.mvs.gov.ua/index.php/visnuk/article/view/303 <p>Приблизно 1300 р. в королівстві Богемія з відкриттям срібних копалень <br />поблизу Кутна-Гори (чес. Kutná Hora, нім. Kuttenberg) почалося масове <br />виробництво празького гроша – високопробної монети, карбованої як <br />наслідування французької срібної монети гро турнуа (фр. gros tournois), <br />яку вперше випустили 1266 р. за правління короля Людовика IX <br />(1226–1270). Нова якісна срібна монета швидко здобула популярність <br />серед населення і поширилася всією Східною Європою, стала основою <br />грошового обігу на найближчі два з половиною століття в цьому регіоні <br />та слугувала засобом для полегшення міжнародної торгівлі. На один <br />празький грош припадало спочатку 12 парвусів, 12 празьких грошей <br />дорівнювали одному золотому флорину [167, c. 304–305].</p> А. С. Бойко-Гагарін Авторське право (c) 2024 Криміналістичний вісник 2024-12-23 2024-12-23 42 2 133 141 https://visnyk.dndekc.mvs.gov.ua/index.php/visnuk/article/view/304 <p>ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ Й ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ</p> Редколегія Авторське право (c) 2024 Криміналістичний вісник 2024-12-23 2024-12-23 42 2 142 147