ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РПГ-22 І РПГ-26 З МЕТОЮ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ВИЯВЛЕНИХ ЗАЛИШКІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ

Анотація

Мета статті – надати комплексний аналіз теоретичних положень і практичних проблем дослідження частин подібних між собою реактивних протитанкових гранат – РПГ-22 і РПГ-26, у тому числі снарядів ПГ-22 і ПГ-26, які можуть залишатися на місці їх пострілу та подальшого вибуху. Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено загальнонауковими (емпіричними та теоретичними) і спеціальними методами дослідження. Так, зокрема, теоретичними загальнонауковими методами дослідження (аналіз, синтез, узагальнення) схарактеризовано наукові та інформаційні джерела за тематикою дослідження, з’ясовано рівень достатності в них профільної інформації для практичного використання. За допомогою емпіричних методів (спостереження, опис тощо) і спеціальних методів дослідження описано параметри та виокремлено особливості залишків деталей реактивних протитанкових гранат і снарядів після вибуху. Порівняльним методом обґрунтовано можливість ідентифікації гранат за їх окремими залишками. Системний підхід до проведення дослідження забезпечив його комплексний характер і дозволив об’єднати окремі результати дослідження (за залишками складових гранат і снарядів) в єдине ціле. Наукова новизна. Виокремлено, описано і унаочнено складові реактивних протитанкових гранат – РПГ-22 та РПГ-26, за залишками яких їх можна ідентифікувати, окреслено розмірні характеристики. Висновки. Визначено розмірні характеристики та конструктивні особливості залишків складових РПГ-22 і РПГ-26, снарядів ПГ-22 і ПГ-26. Обґрунтовано можливість ідентифікації РПГ-22 і РПГ-26 після вибуху за такими основними складовими, як пусковий пристрій (транспортно-пусковий контейнер), чека, задня кришка, елементи вузла кріплення снаряда в пусковому пристрої, а також снарядів ПГ-22 або ПГ-26 за залишками: підривника, корпусу реактивного двигуна, вузла форсування. Здійснено порівняння залишків, результати унаочнено. Сформульовано пропозиції (рекомендації) практико-прикладного характеру з метою уникнути помилок, розв’язуючи питання віднесення досліджуваних гранат і снарядів до тієї чи іншої моделі в межах судової вибухотехнічної експертизи. Ці пропозиції (рекомендації) стануть у пригоді не тільки експертам-вибухотехнікам під час проведення судової вибухотехнічної експертизи, а й іншим працівникам правоохоронних органів під час огляду місця події за фактом вибуху, спричиненого зазначеними вибуховими пристроями, та подальшого досудового розслідування.